-
1 Нищҍю
Нищҍю таю истаеваю топнҍю -
2 нищ как Иов
Makarov: as proud as Job -
3 нищ
distressfuldog-poorpoverty-stricken -
4 всесокрушающий
нищівни́й, всеперемо́жний -
5 сокрушительность
нищі́вність, -ності -
6 нищий
(нищ, -а, -е)1. прил. и в знач. сущ. нищий м, нищая ж гадо, соил, садақаталаб; нищий старик мӯйсафеди гадо2. фақирона, қашшоқона, бенавоёна, мискин; нищая обстановка бисоти қашшоқона -
7 М-324
беден, нищ, КАК ЦЕРКОВНАЯ МЫШЬ (КРЫСА) coll (как + NP Invar modif fixed WOvery, extremely (poor): (as) poor as a church mouse.Служащий метро Обри был на редкость уродлив и ниш, как церковная крыса... (Эренбург 4). Aubry, a subway employee, was exceedingly ugly and poor as a church mouse (4a).(author's usage) Парень, должно быть, нищ, как монастырская крыса... (Аксёнов 12). The guy must be as poor as a church mouse... (12a). -
8 как церковная крыса
• БЕДЕН, НИШ, КАК ЦЕРКОВНАЯ МЫШЬ < КРЫСА> coll[ как + NP; Invar; modif; fixed WO]=====⇒ very, extremely (poor):- (as) poor as a church mouse.♦ Служащий метро Обри был на редкость уродлив и нищ, как церковная крыса... (Эренбург 4). Aubry, a subway employee, was exceedingly ugly and poor as a church mouse (4a).♦ [author's usage] Парень, должно быть, нищ, как монастырская крыса... (Аксёнов 12). The guy must be as poor as a church mouse... (12a).Большой русско-английский фразеологический словарь > как церковная крыса
-
9 как церковная мышь
• БЕДЕН, НИШ, КАК ЦЕРКОВНАЯ МЫШЬ < КРЫСА> coll[ как + NP; Invar; modif; fixed WO]=====⇒ very, extremely (poor):- (as) poor as a church mouse.♦ Служащий метро Обри был на редкость уродлив и нищ, как церковная крыса... (Эренбург 4). Aubry, a subway employee, was exceedingly ugly and poor as a church mouse (4a).♦ [author's usage] Парень, должно быть, нищ, как монастырская крыса... (Аксёнов 12). The guy must be as poor as a church mouse... (12a).Большой русско-английский фразеологический словарь > как церковная мышь
-
10 нищий
прлг.I. убогий, бідний, злиденний, нужденний, (ц.-слав.) нищий; см. ещёII. Нищий. [Все злодії забрали, - тепер я голий і вбогий (Брацл.). Хто вродиться того дня, вмре нищим (Куліш)]. -щий студент - бідний (злиденний) студент, студент-злидар (нуждар) (- ря). -щая братия - жебрущ[ч]і братчики (люди), жебруща братва, жебрущ[ч]е браття, соб. старецтво, старчота, жебрацтво, жеброта, дідова; см. ещёII. Нищий (Нищие). [Жебрущі люди (Рудан.). Найзлиденніша старчота (Куліш). То ще жеброта з-під плота (Приказка)]. -щий духом - убогий духом, убогодухий, душев[у]богий, нищий душею. [Блаженні вбогі духом (Куліш). Радуйтеся, вбогодухі! (Шевч.). Ученики нетвердії, душеубогі (Шевч.). Не вас мені, сердечних, жаль, сліпці ви, нищії душею (Шевч.)]. -щий умом - бідний (убогий) на розум. Делать, сделать -щим кого - убожити, зубожити, збіднити, зголити, пустити на жебри кого. -щая трава, бот. Clematis vitalba L. - ломиніс (-носу) (звичайний).II. Нищий, сщ. - старець (р. старця), жебрак (-ка), (реже) жебран (-на) и (редко) жебранник (-ка), прошак (-ка) и (реже) прохач (-ча), дід (р. діда), дідовин (-на), торбань (-ня), торбій (- бія), нищун (-на) (Куліш), (диал.) рахман (-на), лигир (-ря), либець (-бця), ум.-ласк. старчик, ув.-презр. старцюга, (ребёнок -щий) старча (-чати), старченя (-няти); (перен.: бедняк) бідняк, (пренебр.) злидняк (-ка), злидар, нуждар (-ря), злидень (-дня), харпак, голяк (-ка), голодраб, голоколінок (-нка). [«Гей, старченя! Стривай лишень!» - «Я не старець, пане!» (Шевч.). Він старця перебраний тихцем прийшов до мене (Франко). Отсе вам дар, старцюги! (Млака). Простягнута рука жебрака (Рада). Жебран ходить, хліба просить (Чуб. V). Називається жебранник: ходе він собі, жебрає (Мартин.). «Чого так собаки гавкають?» - «Та там прошак прийшов» (Липовеч.). Київські прохачі (Н.-Лев.). Набрав, як дід у торбу (Приказка). Захтів у діда випросить хліба (Приказка). За дідовином, за його сином, тра рано вставати, торби латати (Гол. II). Дайте цьому голоколінку хоч із хліба скоринку (Чуб. V). Поти рахман (старець) плохий, поки собаки не обступлять (Номис). А, сякий-такий, землі хотів харпакам, слободи! (Тесл.)]. Нищая, сщ. - старчиха, жебрачка, прош[х]ачка, баба, ум.-ласк. старчишка; (перен.: беднячка) біднячка, (пренебр.) злиднячка, харпачка. [Прийшла якась старчиха, одріжте скибку хліба (Звин.). Нам самим хліба не стане, як кожній жебрачці давати (Брацл.). Ти нас хочеш поробити черницями, прохачками! (Н.-Лев.). Баба в торбу візьме (так пугают детей) (Номис). Ач який! йому харпачки жалко! (Грінч.)]. Нищие, сщ. - старці (-ців) и (соб.) старецтво, жебраки (-ків) и (соб.) жебрацтво и т. п., (ц.-слав.) нищі (- щих), нищуни (-нів); см. ещёI. Нищий (-щая братия). [Слухали, як старці співають (Шевч.). Старці для усіх одчиняють пофарбовані двері «ларка» (Сосюра). Голодні жебраки (Самійл.). Оддай нищим, а собі ні з чим (Номис)].* * *1) прил. бідний, убо́гий, злиде́нний, нужденний\нищий ий (\нищий щ) ду́хом — убо́гий ду́хом; поэз. убогоду́хий; душеубо́гий
2) в знач. сущ. ста́рець, -рця, жебра́к, -а; старцю́га, харпа́к, -а, торбо́тряс, торбе́шник; ( бедняк) зли́дар, -я, злидня́к, -а, диал. злиде́нник -
11 беден как церковная крыса
беден (нищ, гол) как церковная крыса (мышь)разг.<as> poor as a church mouse (as a rat, as charity)- Если Артуру суждено пасть, то надо хоть себя обеспечить в материальном отношении. Служишь ты почти сорок лет, а всё гол, как сокол; нищ, как церковная крыса. (А. Степанов, Порт-Артур) — 'If Port Arthur is doomed to fall then you ought to do something to provide for your future. You've been in the service for nearly forty years and you've got nothing. We're as poor as church mice.'
Русско-английский фразеологический словарь > беден как церковная крыса
-
12 нищий
[níščij]"Хозяин нищих мужиков" (А. Пушкин) — "Padrone di contadini poverissimi" (A. Puškin)
2) m. mendicante, accattone -
13 разорённый, нищий
-
14 губительный
погубний, згубний, згубливий, загибельний, погибельний. Губительно - погубно, згубно, загибно. [Загибно робити в заводі].* * *згу́бний; згу́бливий; ( вредный) тлі́нний; ( истребительный) нищівни́й -
15 истребительный
(служащий к истреблению) вигубний, вибавний, (пагубный, гибельный) згубний. -ные отряды - вигубні загони. -ные средства против клопов - вибавні засоби проти блощиць и на блощиці. -ные войны - (гибельные) згубні війни. -ное судно - нищитель, винищувач.* * *1) вини́щувальний, зни́щувальний; ( сокрушительный) нищівни́й; ( губительный) згу́бний\истребительныйая война́ — вини́щувальна війна́
2) ав., мор. вини́щувальний\истребительныйая авиа́ция — вини́щувальна авіа́ція
\истребительныйый отря́д — вини́щувальний загі́н
-
16 молот
молот (-та). [Не вас мені, сердешних, жаль, сліпі ви, нищії душою, а тих, що бачать над собою сокиру, молот - і кують кайдани новії (Шевч.)]. Кузнечный -лот - ковальський молот, (большой: кувалда, балда, кулак) вершляг (-га), бияк (-ка), (одноручный: болодка) однорук, клевець (-вця), обушник (с острым и длинным носом) довгаль, носаль (-ля). [Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг (Манж).]. Каменотёсный, щебённый -лот - (большой) киянка, (небольшой) обушник, обушок (-шка). [Часом ми зриваєм каміння порохом, часом - вибиваємо киянкою (Звин.). Звичайне шахтарське начиння: лямпочки, кайло, обушки (Черкас.)]. Деревянный -лот - (большой) довбня, шляга, (меньших размеров) довбешка; срв. Колотушка 10. Большой -лот, служащий для раскалывания деревьев, пробивания жерновов и т. п. - бияк (-ка). [Бияком дуби в лісі б'ють (Черкащ.)]. Бить как -том - бити (стукати), як молотом (як вершлягом), бухати. [Що робити? що робити? - стукала їй у голові як вершлягом, страшна думка (Грінч.). Кров в мені буха, глушить, я сам погано чую свої слова (Коцюб.)]. Быть между -том и наковальней - см. Наковальня 1.* * *молот; ( деревянный) до́вбня -
17 нищать
бідніти, убожіти, (диал.) нищіти (Мирний), голіти, мізерніти, (насмешл., зап.) капцаніти, (более прежнего) біднішати, убогшати.* * *убо́жіти -
18 нищета
(в прямом и перен. знач.) убозство, (сильнее голе вбозство), убогість, нужденність, бідність, мізерність (-ости), мізерія, (редко, ц.-слав.) нищота, (только в прям. знач.) злидні (- нів); см. ещё Нищенство 2. [Всюди розкоші, багатство безмежне і тут-же страшенне убозтво (Загірня). Я запоможу твою мізерність останками мого багатства (Куліш). Оповідали про свою домашню мізерію (Франко). Насміхаються сусіди з наших злиднів (Куліш). Дома злидні зосталися злиднями, але хоч голодні не сиділи (Грінч.). Хоче із дому вигнати (мене) і в злидні кинути (Самійл.).]. Жить в -те - жити (влачить существование: животіти, нидіти) в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати. [Нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.)]. Впадать, впасть в -ту - доходити, дійти до вбозтва, бідніти, збідніти, убожіти, зубожіти, мізерніти, змізерніти, переводитися, перевестися на злидні, озлидніти, оголіти, (редко) нищіти, знищіти, (о мног.) позлидніти, поголіти. [Були колись заможненькі, а тепер озлидніли (Радом.). Не тим наші діти поголіли, що солодко пили й їли (Номис). Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний)]. Впавший в -ту - зубожілий, озлиднілий. Доводить, довести кого до -ты - доводити (призводити), довести (призвести) кого до (голого) вбозтва (до жебрацтва, до жебрів), (ввергать) вкидати, (в)кинути кого в злидні, (делать нищим) убожити, зубожити, зголити кого. «Нищета философии» К. Маркса - «Убозтво філософії» К. Маркса.* * *1) убо́зтво, убо́гість, -гості, злиде́нність, -ності, зли́дарство; убо́жество; (прям.) зли́дні, -ніввпа́вший в \нищета ту — зубо́жілий
впада́ть, впасть в \нищета ту — убо́жіти, зубо́жіти, доходити, дійти́ до убо́зтва (до зли́днів), впада́ти, впа́сти в зли́дні
жить в \нищета те́ — жи́ти в зли́днях (в убо́зтві), злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш
2) (собир.: нищие) старці́, -ці́в, старе́цтво, жебра́цтво, жебро́та, жебраки́, -кі́в; злидарі́, -рі́в; старці́вство; диал. харла́цтво -
19 разносный
1) розносни́й\разносныйая кни́га — розносна́ кни́жка (кни́га)
\разносныйая торго́вля — розносна́ торгі́вля
2) ( резкий) го́стрий; ( уничтожающий) нищівни́й -
20 сокрушающе
нареч.нищі́вно
- 1
- 2
См. также в других словарях:
нищѣи — (2*) сравн. степ. к нищии в 1 знач.: аще... вѣси ˫ако нищѣе тебе есть. дажь ему [брату] боле зѣло твое˫а ч(с)ти. ПрЮр XIV, 273б; ѿдаi же ми брате г(с)а ради. зане нищѣе тебе есмь. Там же, 273в … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нищівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
нищівно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Нищ духом — Книжн. Презр. Духовно бедный, убогий. Как я мелок, ничтожен, говорил в раздумье Александр: нет у меня сердца, я жалок, нищ духом! (Гончаров. Обыкновенная история). Каждая страна имеет свои прелести и богатства, и нищ духом тот, кто свои чувства… … Фразеологический словарь русского литературного языка
нищівно — Присл. до нищівний … Український тлумачний словник
нищівний — 1) (який має велику руйнівну, знищувальну силу); разючий, у[в]бивчий (перев. про удар, вогонь зі зброї тощо); знищувальний (який завдає нищівного удару) Пор. згубний, руйнівний 2) (про критику, сатиру тощо який дуже вражає; перев. про погляд… … Словник синонімів української мови
нищівний — а/, е/. Який має велику руйнівну, знищувальну силу. || Дуже великий, сильний. || Різкий, нещадний, непримиренний. || Сповнений зневаги, осуду, презирства … Український тлумачний словник
нищівний — [ниешч іўни/й] м. (на) но/му / н і/м, мн. н і/ … Орфоепічний словник української мови
нищі — бідні, убогі, злиденні, знедолені, смиренні … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Стар да нищ - гниль да свищ. — При старости бедность всего хуже. Стар да нищ гниль да свищ. См. МОЛОДОСТЬ СТАРОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Нищий духом — Нищій духомъ (иноск.) смиренный. Ср. «Нищета ума» спасаетъ (о смиреніи). Ср. Но ты... иной... взалкавшій пищи, Ты, что молитвою влекомъ, Высокій сердцемъ, духомъ нищій, Живущій мыслью со Христомъ. Гр. А. Толстой. Іоаннъ Дамаскинъ. 10. Ср. У нихъ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
